«Процес 59-ти» в інтернет-публікаціях

Анотація

DOI https://doi.org/10.33402/zuz.2024-20-127-138  

Зазначено, що «Процес 59-ти» є резонансною подією в історії українського національно-визвольного руху, викликає незмінний інтерес як ідейних послідовників, так і ворогів. Його передумови, хід і результати загалом добре відомі, та, на превеликий жаль, у висвітленні багатьох питань «процесу» нагромадилось чимало неточностей, суперечливих тверджень, помилок, які заважають його осмисленню. Їх з’ясування – одне із завдань статті.

Охарактеризовано обставини арешту Крайової Єкзекутиви (КЕ) ОУН у вересні–жовтні 1940 р., специфічні особливості судилища. З’ясовано кого Львівський обласний суд 15–18 січня 1941 р. засудив до розстрілу, а кого до позбавлення волі. Уточнено скільком учасникам «Процесу 59-ти» і кому саме вирок «розстріл» було залишено без змін, скількох, кого і коли було страчено. Виправлено ряд тверджень, як от «Серед обвинувачених було 37 юнаків і 22 дівчат від 15 до 30 років», «від 16 до 30 років», «наймолодшій Марусі Наконечній було не більше 15 років», а найстаршому Клячківському 30 років. Поставлено під сумнів твердження, що «серед арештованих були і не члени ОУН». Акцентовано на тому, що, хоч учасниками «Процесу 59-ти» були «Переважно ... студенти, а також гімназисти та випускники шкіл», на лаву судилища потрапили ватажки КЕ ОУН, а більшість учасників її молодіжних організацій виконувала важливі доручення.

Показано, що Львівський обласний суд – розправа не тільки над молодіжною ланкою ОУН, оскільки майже вся КЕ, арештована НКВС, була розстріляна. Уперше в українській історіографії подано мотиви заміни розстрілу на позбавлення волі ряду засудженим на основі уведених у науковий обіг матеріалів справи КЕ ОУН, які зберігаються в Государственном архиве Российской Федерации (ГАРФ). Поставлено під сумнів висловлене у Вікіпедії твердження, що внаслідок того, що «перед судовим засіданням справа Грицеляка була виділена в окреме провадження, тому процес фактично став “процесом 58-ми”».