ПРОТИПОЖЕЖНА БЕЗПЕКА ЧЕРНІВЦІВ У КІНЦІ XVIII – ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ XIX СТОЛІТТЯ: ЕТАПИ СТАНОВЛЕННЯ ТА АДМІНІСТРАТИВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ

Анотація

DOI https://doi.org/10.33402/zuz.2025-21-34-41

Досліджено процес становлення протипожежної безпеки в м. Чернівці в період кінця XVIII – першої половини XIX ст., у контексті входження Буковини до складу Австрійської імперії. Проаналізовано нормативно-правову базу, адміністративну практику та соціальні механізми реалізації протипожежної політики, опираючись на матеріали Державного архіву Чернівецької області, низку імперських циркулярів і місцевих розпоряджень. Дослідженням охоплено як ранні спроби організації пожежної безпеки за барона К. фон Сплені (імперського комісара Буковини в 1775–1778 рр.), так і комплексні реформаторські ініціативи Й. фон Енценберга (імперського комісара Буковини в 1778–1786 рр.), що започаткували цілісну систему пожежного регулювання, урбаністичного перепланування й архітектурної трансформації міста. Увагу зосереджено на комплексі правових приписів, які регламентували забудову, поведінку жителів у разі виникнення пожежі, а також участь населення в гасінні вогню. Детально простежено взаємозвʼязок протипожежної й архітектурної політики в місті: від поступової заборони дерев’яних конструкцій до стимулювання будівництва із вогнетривких матеріалів через податкові пільги. Подано аналіз документів про розподіл Чернівців на квартали, встановлення обов’язків квартальних і нічних сторожів, механізми сигналізації й мобілізації міщан до гасіння пожеж. Описано соціальні форми винагород та відповідальності, які формували колективну участь у боротьбі з вогнем.